Вторник, 17.10.2017, 05:47
Приветствую Вас Гость | RSS

Корсунь-Шевченківська ЗОШ №2 - громадсько - активна школа

Категории раздела
Наш опрос
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Блог

Главная » 2015 » Октябрь » 27 » БОРОТЬБА ПРОТИ МОНГОЛЬСЬКИХ ЗАВОЙОВНИКІВ
14:27
БОРОТЬБА ПРОТИ МОНГОЛЬСЬКИХ ЗАВОЙОВНИКІВ

Мета: розкрити особливості організації військових походів монголів на Русь у XIII ст. і причини їхніх перших успіхів; познайомити учнів з причи­нами поразки русько-половецьких військ на р. Калка; на прикладах под­вигів захисників м. Києва визначити джерела мужності та героїзму русичів; розширити знання учнів з вивченої теми за рахунок залучення додаткових історичних джерел; засвоїти основні поняття та хронологію; формувати вміння аналізувати письмові історичні джерела; працювати з настінною картою, атласом та навчальною картою, робити узагальнення й висновки; виховувати в учнів повагу до героїчного минулого.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Понятійно-термінологічне поле: Золота Орда, хан, баскаки, ярлик, ярмо.

Основні дати: 1223 р., 1239 р., 1240 р., 1254 р., 1259 р.

Обладнання: карта, атласи, навчальні картини, роздавальний матеріал, відеосюжет, презентація, локальна схема.

ХІД УРОКУ

I.     Організаційний момент

II.    Актуалізація опорних знань

    Учитель озвучує слова О. І. Герцена і просить учнів запропонувати тему сьогоднішнього уроку (яка ще не записана на дошці): «Монголи промайнули над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану крушать усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста».

Після припущень учнів, вчитель повідомляє тему, мету та задачі уроку.

III.   Мотивація навчання школярів

Учитель. Монгольська навала і, як наслідок, ненависне ярмо були однією з найтрагічніших сторінок історії. Разом з тим, безперервна бороть­ба населення Київської Русі свідчила про те, що не існує на світі сили, здат­ної знищити волю до перемоги та звільнення.

IV.   Вивчення нового матеріалу

План

1.

2.

3.

4.

5.

 

1.  Перша навала монголів. Битва на Калці 1223 р.

Вступна розповідь учителя. (Супроводжується демонстрацією презентації)   Монголія.avi

   Отже, на початку XIII століття, саме тоді, коли Київська держа­ва переживала роздробленість, у Центральній Азії внаслідок зростання могутності ряду племен склалася Монгольська держава. Вона повела політику широкомасштабних завоювань, як в Азії, так і в Європі. 

 Монголи жили на території сучасної Монголії, займалися скотарством і вели кочовий спосіб життя. Монголи були чудовими воїнами-вершниками. «Монгол без коня ні до чого не здатний» — говорило монгольське прислів'я. Основою багатства монгол була власність на ста­да коней, овець. Необхідність вести постійні загарбницькі війни була викликана пошуком нових пасовищ для випасу худоби.

  Завершив процес об'єднання монгол у могутню державу монгольсь­кий хан Темуджин (з І206 року його називають Чінгісханом, т. б. голов­ним ханом). Його держава являла собою централізовану монархію. Чінгісхан запровадив жорстку систему центра­лізованого управління, писемне діловодство, єдине законодавство, створив надзвичайно боєздатну й рухливу армію, що трималася на жорсткій дисципліні й мала прекрасне озброєн­ня. Протягом 1207-1222 рр. монголи завоювали Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію й Закавказзя.

   Захопивши Закавказзя, монголи переслідували половців та витіснили їх у степи Приазов'я. Половецький князь Котян намагався знайти союзника для спільної боротьби проти небезпечного ворога і звер­нувся до свого зятя, галицького князя Мстислава, з такою пропози­цією: «Сьогодні нас переб'ють, а завтра вас, якщо нам не допоможете».  У Києві був скликаний з'їзд руських князів, на якому було вирі­шено об'єднатися з половцями для боротьби з монголами й виру­шити їм назустріч.

 Бесіда за локальною схемою.

    Учитель малює на дошці схему розташування військ при битві на річці Калці і розповідає про хід воєнних дій, акцентуючи увагу на даті вирішальної битви об'єднаних сил з монголо-татарським війсь­ком — 31 травня 1223 р., яку пропонує учням записати в зошитах.

 

Робота з історичним джерелом.

    Про яку історичну подію багдадський урядовець Ібн-ал-Асиз писав:

   «Це був один із найзапекліших боїв: він тривав кілька днів, але татари, нарешті, стали переможцями; половці і русичі зазнали цілко­витої поразки. Ті, які встигли врятуватись, дісталися Русі у найнещаснішому вигляді»?

 

Колективна робота за завданням.

   Назвати причини поразки об'єднаних русько-половецьких військ у битві з монголо-татарами.

(Головною причиною поразки руських і половецьких князів на Калці була недалекоглядна політика князів, що постійно ворогували один з од­ним, відсутність єдності у боротьбі проти монголів.)

 

Розповідь учителя.

  Поразка русичів у битві на р. Калці відкрила кочівникам шлях на Русь. Переслідуючи руські дружини, монголи дійшли до Дніпра, але далі наступати не наважились. У тому ж році вони відступили в Азію.

  1227 року помер Чінгісхан. Тривала усобиця на деякий час відстро­чила напад кочівників на Русь. Але року 1235 на з'їзді монгольських воло­дарів було вирішено здійснити великий похід на Русь. На чолі війська було поставлено онука ЧінгісханаБатия (Батухана).

 

Завдання. Перегляньте відеосюжет і заповніть таблицю

  « Походи монголів 1237—1241 рр.».

 

   « Походи монголів 1237—1241 рр.».

Дата

Подія

 

 

 

 

 

 

  1236 р. численне монголо-татарське військо на чолі з ханом Батиєм знову посунуло на Русь. У наступному році Бати­єва орда досягла рубежів Північно-Східної Русі. Протягом 1237- 1238 рр. під владою монголо-татар опинилися Рязань, Володимир-на-Клязьмі, Суздаль, Москва, Ростов, Углич, Кострома, Торжок, Ярославль, Твер та інші міста, за винятком Новгорода, Пскова.

  Року 1239-го завойовники рушили на князівства Південно-Західної Русі, у березні Батий оволодів Переяславом, протягом жовтня було спустошено Чернігівську землю.

2.     Нова навала монголів. Хан Батий.

3.    Героїчна оборона м. Києва (грудень 1240 р.).

 Колективна робота за завданням.

   Учитель пропонує прослухати уривок з художнього твору і від­повісти на запитання.

   «Рано в кінці листопада цього страшного року задзвонив вічовий дзвін. Він дзвонив уперто, наполегливо, своїм дзвоном піднімаючи горожан, закликаючи йти не гаючись на майдан перед собором св. Со­фії. Всі зібрались на пагорбі, з якого відкривався вид на дальні прос­тори степів. Там, у далечині, звідки виходить сонце, були видні чорні дими. —Що це, очерет горить? — запитували одні. — Ні, це татари гріються біля вогнища, — відповідали інші».

Запитання.

1.  Про які події розповідається в уривку?

2.  Подумайте, про яке місто говориться в цьому уривку.

3.  Чи знаєте ви, яка подальша доля цього міста?

Повідомлення учня. «Оборона Києва від Батиєвої навили у 1240р.»

(Супроводжується показом ілюстрацій)

Запитання.

  1. Коли відбулася оборона Києва?
  2. Як довго тривала оборона міста? Хто керував нею?
  3. Як Батий повівся з воєводою, що керував обороною міста?

   Учитель підсумовує відповіді учнів і робить висновок, що 1240 р. Батиєва орда підійшла до стін Києва. Після штурму місто було під­дано страшенному, небаченому розоренню.

4.    Похід монгольських ханів на Галицько-Волинські землі.

Розповідь учителя. Супроводжується роботою з картою.

Учні продовжують заповнювати таблицю.

  Від розореного Києва многоло-татари рушили на Галичину та Волинь. Вони спустошили Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич. Добре укріплені Кременець і Данилів завойовники взяти не могли, обійшовши їх.

  Навесні 1241 року, спустошивши Південно-Західну Русь, Батий повів свої полчища на захід — у Польщу, Чехію, Угорщину, Трансільва­нію. У Європі монголо-татари зустріли мужній, але недостатньо організо­ваний опір: вони розгромили польсько-угорські війська (квітень 1241 р.) 60-тисячне військо угорського короля Бели IV. Однак, навесні року 1242, досягнувши кордонів Італії, монголо-татарські війська, знекровлені у боях, змушені були повернути назад. ЗАХІДНА ЄВРОПА БУЛА ВРЯ­ТОВАНА ВІД РОЗГРОМУ ГЕРОЇЧНОЮ БОРОТЬБОЮ НАШИХ ПРА­ЩУРІВ, яка ослабила монголо-татарський натиск на західно-європейську цивілізацію. У цьому і полягає всесвітньо-історичне значення боротьби русичів проти монголо-татарських завойовників.

5.    Встановлення золотоординського ярма.  

      Значення боротьби українського народу проти монголо-татар.

   Батий повернувся на Схід. На Нижній Волзі він за­снував державу Золоту Орду зі столицею Сарай-Бату, у залежність до якої потрапили руські князівства.

Самостійна робота за завданням.

   Опрацювати текст підручника і з'ясувати у чому полягало золотоординське іго для руських князівств.

Робота з історичним джерелом.

  Охарактеризувати за уривком сутність монголо-татарського іга на руських землях.

«...І ось чого вони (монголи) від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як з людей, так і з речей. Відрахувавши десять, беруть одного. Те саме роблять з дівчатками, яких відводять у свою землю і тримають їх для послуг. Решту, переписавши, наказували, щоб кожен, як малий, так і великий, навіть немовля одноденне, бідний, багатий, давав данину, а саме: по шкурі ведмедя, чорного бобра, соболя і якогось чорного звірка, що живе в норах, і по одній шкурі чорної лисиці. Хто не заплатить, того відводять до татар, де він лишається у рабстві...»

Бесіда за запитаннями.

  1. Хто здійснював збір данини на руських землях?  (ханські баскаки)
  2. Яку систему підлеглості руських князів від монгол було вста­новлено?  (всі князі мусили визнати себе васа­лами Золотої Орди й платили тяжку данину. Підвладні землі втратили будь-яку самостійність, право на княжіння (ярлик) видавав сам хан )
  3. Яка доля чекала міста, що не сплачували данини?  (за несплату данини населення перетворювалось на рабів)

V. Закріплення нових знань.

1.  Дидактична гра «Три речення».

Правила гри. Учні повинні передати зміст розглянутого мате­ріалу трьома простими реченнями. Перемагає той, у кого ці три речення будуть найкоротшими і найточніше відбиватимуть зміст уроку.

 

2.  Доберіть відповід­ні пари.

  Один учень отримує кон­верт із картками - поняттями, дру­гий — конверт з визначеннями цих понять. Разом вони формують пари: поняття — визначення. Оці­нюють їхню роботу учні та вчитель.

 

  • Чингісхан -  хан, який об'єднав монгольські племена в могутню державу.
  • Баскак  -  золотоординський намісник, що відав збиранням данини і обліком населення.
  • Кочовики -  племена, що ведуть кочове життя.
  • Золота Орда  -  держава, заснована ханом Батиєм у пониззі Волги.
  • Ярлик  -   грамота на княжіння, що видавалася руським князям монгольським ханом.
  • Сарай-Бату -  столиця Золотої Орди.
  • Азія  -  частина світу, де жили монгольські племена.
  • Орда  -  військо кочовиків монголо-татар.

VІ. Підсумки уроку.

Підсумкова розповідь учителя.

   Найважливішою причиною поразки руських військ була феодаль­но роздробленість Київської держави, відсутність єдності дій князів.

  Навала татаро-монгол була великим лихом для нашого на роду, яка надовго загальмувала розвиток його матеріальної і духовної культури.

  Світове значення боротьби з монголо-татарами полягає в тому, що опір наших предків ослабив і затримав нашестя монголо-татар у Західну Європу.

VІІ. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати текст підручника §21.
  2. На контурній карті позначити місця і дати найважливіших битв проти монголо-татарського іга.

 

Категория: Кобернік Микола Анатолійович | Просмотров: 485 | Добавил: korsunzosh2 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Октябрь 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архив записей

Корсунь –Шевченківська Загальноосвітня школа І-ІІІступенів №2 © 2017
Конструктор сайтов - uCoz