Среда, 20.09.2017, 06:01
Приветствую Вас Гость | RSS

Корсунь-Шевченківська ЗОШ №2 - громадсько - активна школа

Категории раздела
Наш опрос
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Блог

Главная » 2015 » Октябрь » 27 » Індія
12:08
Індія

Мета: охарактеризувати розвиток Індії як незалежної дер жави, розкрити особливості економічного і політичного розвитку країни, показати місце Індії у світі; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-істо ричних умовах, вчити школярів використовувати комп’ютер на уроках історії;  виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку:    комбінований.

Обладнання: підручник, стінні карти «Політична карта світу», «Країни Азії у другій половині XX — на початку XXI ст.», атлас, електронний підручник, контрольно-діагностична система ТЕSТ-W.

Основні поняття і терміни: домініон, кастова система, ІНК, багатоукладна економіка, сепаратизм, проблема Кашміру.

 

Хід уроку.

І.   Організаційний момент.

ІІ.  Перевірка домашнього завдання.

     :  Тестування на комп’ютерах.

1. У якому регіоні світу відбувся перший етап деколонізації (1945—1956 рр.)?

а) в Африці; *

б) в Азії; *

в) в Латинській Америці.

2. Яка країна-метрополія у др. половині XX ст. надавала незалежність своїм колоніям переважно мирним шляхом, не допускаючи загострення на­ціонально-визвольної боротьби, що призводила б до так званих колоніальних воєн?

а) Англія; *

б) Франція;

в) Голландія.

3.  У яких роках у Китаї тривала так звана «культурна революція»?

а)  1958-1960 рр.;

б)  1961-1966 рр.;

в)  1966-1976 рр. *

4. Якими були реальні результати «культурної революції» в Китаї?

а)  підвищення рівня культури всього насе­лення, перехід до загальної обов'язкової серед­ньої освіти;

б) розгром партійної опозиції та встановлення абсолютної влади і культу особи Мао Цзедуна; *

в)  поєднання традиційної і нової соціалістич­ної культури Китаю.

5. Що не передбачалося реформами Ден Сяопіна, які були проведені у Китаї в 1978—1997 рр.?

а)  запровадження ринкових відносин за збе­реження соціалістичної системи господарювання;

б) модернізацію промисловості та запроваджен­ня сімейного підряду у сільському господарстві;

в) демократизацію суспільно політичного жит­тя, запровадження політичного плюралізму. *

6.  З якою із вказаних країн Китай не мав збройних територіальних прикордонних конфлік­тів у др. половині XX ст.?

а) із СРСР;

б) із ДРВ (В'єтнамом);

в) з Індією. *

7. Які території були приєднані до КНР (Ки­таю) наприкінці XX ст. мирними шляхом, ставши спеціальними адміністративними районами?

а)  Макао (Аомінь) і Сіньцзян;

б)  Гонконг (Сянган) і Макао (Аомінь); *

в)  Гонконг (Сянган) і Тайвань (Тайбей).

8. Яка знаменна подія в історії Китаю відбу­лася 1 жовтня 1949 р.?

а) було завершено вигнання японських окупан­тів з території Китаю;

б) було підписано з СРСР договір про дружбу і взаємодопомогу;

в)  було проголошено Китайську Народну Рес­публіку. *

9.  Що передбачав так званий «великий стри­бок», здійснений в Китаї за часів керівництва Мао Цзедуна?

а)  різке збільшення виробництва сталі і чаву­ну, випередження за цими показниками розвине­них країн; *

б) різке зростання продуктивності праці в сіль­ському господарстві в результаті  зміни організа­ційних форм;

в) розширення території Китаю за рахунок су­сідів за допомогою локальних «блискавичних» воєн.

10. Ударною силою так званої «культурної ре­волюції» в Китаї були загони учнівської молоді — так звані «червоні охоронці», або китайською мо­вою — ... ?

а) хуацяо;

б) цзяофані;

в) хунвейбіни. *

11. Чи було у Китаї в ході реформ Ден Сяопіна розвінчано культ особи Мао Цзедуна та прове­дено ревізію маоїзму?

а) ні, збереження ідей Мао Цзедуна стало од­ним із «чотирьох принципів» Ден Сяопіна; *

б)  так, бо репресований у 60-ті роки Ден Сяопін прагнув показати злочинність режиму Мао Цзедуна;

в) частково, були засуджені окремі найбільш жорстокі заходи Мао Цзедуна при захисті ідей ко­мунізму.

12. 4 червня 1989 р. китайська влада придуши­ла виступи студентів, які вимагали розширення де­мократії, що відбулися на площі...

а) Тяньанмень; *

б) Тайвань;

в)  Сянган.

ІІI.  Вивчення нового матеріалу.

                              План.

1. Утворення Індії та Пакистану.  

2. Курс Джавахарлала Неру у внутрішній та зовнішній політиці . І. Ганді.

       3. Розвиток Індії наприкінці XX — на початку XXI ст.

 

1.Утворення Індії та Пакистану.

Розповідь учителя. (супроводжується роботою з електронною та стінною картами)

У складі Британської імперії Індія являла собою цілісну терито­рію, якою правив віце-король. Її населення було багатоетнічним і до того ж різних віросповідувань. Найбільшими релігійними групами були індуїсти та мусульмани.

Після другої світової війни національно-визвольний рух у цій найбільшій англійській колонії значно посилився.

Керували ним дві партії — ІНК (Індійський національний конгрес), лідером якої був Джавахарлал Неру, і Мусульманська ліга на чолі з Мухаммедом Алі Джинною. ІНК виступав за збе­реження цілісності та єдності країни, а Мусульманська ліга вима­гала створення незалежної мусульманської держави Пакистан.

Англійці намагалися маневрувати, шукали компроміси, щоб якось примирити позиції сторін.

Одначе новий віце-король Індії лорд Л. Маунтбеттен після довгих консультацій з лідерами обох провідних партій зрозумів, що примирення неможливе, і в червні 1947 р. з'явився план роз­ділу Індії лорда Маунтбеттена, за яким країну передбачалося пе­реділити за релігійною ознакою на дві держави — Індію (або Індійський Союз) і Пакистан, які мали увійти до складу Британ­ської співдружності націй на правах домініонів. План ліг в осно­ву закону "Про незалежність Індії", прийнятого парламентом Великої Британії. Вивід британських військ було завершено 15 серпня 1947р. На картах світу з'явилися дві нові держави — Індійський Союз (Індія) і Пакистан.

Кордони між новоутвореними державами не відображали особливостей національного складу, географії та історичних тра­дицій, що призводило до збройних конфліктів між Індією і Паки­станом. Перший з них виник восени 1947 р. у князівстві Кашмір.

Магараджа (князь) Кашміру, за віросповіданням індус, хотів приєднати князівство до Індії, а основна маса населення, мусуль­мани, — до Пакистану. У жовтні 1947 р. між Індією й Пакиста­ном спалахнув збройний конфлікт через Кашмір, що його змог­ли припинити лише за посередництва ООН.

Політика протистояння спричинила переселення мільйонів людей з однієї країни до іншої. Проти індусько-мусульманської ворожнечі різко виступав Магатма Ганді. Він у черговий раз оголосив голодування на знак протесту. Але позицію Ганді не поділяли екстремісти з обох бо­ків. У січні 1948 р. його було смертельно поранено під час одно­го з мітингів. Смерть М. Ганді дещо згасила пристрасті, змусила лідерів ІНК та Мусульманської ліги піти на поступки.

Протягом 1947—1949 рр. відбулося приєднання 555 індійсь­ких князівств (із 601) до домініону Індія, інші увійшли до складу Пакистану. Індійський уряд провів реформу князівств, ліквідував­ши чимало з них.

26 листопада 1949 р. було ухвалено нову конституцію Індії. Після набрання чинності конституцією 26 січня 1950 р. країна стала повністю незалежною. За державним устроєм Індія — фе­деративна республіка. Голова держави — президент, що обира­ється на 5 років колегією виборців. Найвищий орган законодав­чої влади — парламент, що складається з двох палат — Народ­ної палати ( 545 місць) і Ради штатів (250 місць). Уряд Індії — Рада міністрів — формується парламентською фракцією партії, що перемогла на виборах до Народної палати. Фактично пре­м'єр-міністри та уряд Індії зосереджують у своїх руках значну владу. Судова влада існує окремо, як третя гілка влади.

 

Закріплення. Інтерактивна вправа «Акваріум»

Організація роботи

1.   Учитель об'єднує учнів у групи (наприклад, за улюбленими кольорами).

2.    Ознайомлює їх із завданням.  Завдання. Зіткнувшись в Індії з релігійним конфліктом між індусами і мусульманами, лідери Великої Британії вирішили розділити свою колонію на дві окремі держави. Якби вам довелося визначати майбутнє колоніальних володінь Британії в Індії, яке б рішення ви прийняли? Відповідь обґрунтуйте.

3   Одна із груп займає місце в центрі аудиторії. Цій групі учитель дає інструкцію щодо проведення групової дискусії. G Інструкція щодо проведення групової дискусії:

1)   Прочитайте завдання вголос.

2)   Обговоріть його в групі, давши можливість висловитися кожному члену групи, добираючи до кожного твердження, тези, факти.

3)   За 3-5 хв. дійдіть спільного рішення і зробіть підсумок дискусії.

4.   Учитель нагадує членам інших груп, що вони повинні слухати, не втручаючись в обговорювання.

5.    По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця.

6.   Учитель організовує коротке загальне обговорення за питаннями:

•    Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

•     Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

•    Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

2. Курс Джавахарлала Неру у внутрішній та зовнішній політиці. І. Ганді.

Першим прем'єр-міністром незалежної Індії став Джавахарлал Неру.

Завдання.

Спираючись на текст електронного підручника §33п.1, проаналізуйте курс уряду Дж. Неру у внутрішній та зовнішній політиці.

Розповідь учителя. (розпочинається відеоілюстрацією)

Після смерті Дж. Неру 1964 р, прем'єр-міністром Індії став Лал Бахадур Шастрі. У своєму першому виступі по радіо він заявив, що його уряд неухильно йтиме курсом Дж. Неру.

Однак у січні 1966 р. Шастрі несподівано помер від серцевого нападу. Незважаючи на протидію опозиції на чолі з М. Десаї, третім прем'єр-міністром незалежної Індії стала Індіра Ганді, дочка Дж. Неру.

Уряд І. Ганді розумів необхідність рішучих соціально-еконо­мічних реформ. Перша програма їх здійснення передбачала націо­налізацію банків і системи загального страхування, поступове передання до рук держави експортної та імпортної торгівлі, ор­ганізацію кооперативної торгівлі товарами широкого вжитку в містах і сільській місцевості, встановлення обмежень на міське землеволодіння, якнайскоріше здійснення земельної реформи, скасування пенсій і привілеїв князів.

Індіра  Ганді рішуче приступила до виконання програми дій. Одначе вона зіткнулася з величезними труднощами як в економічній, так і в політичній сфері.

Світова енергетична криза середини 1973 — початку 1974 рр. призвела до кількаразового збільшення витрат на імпорт нафти, за рахунок якої покривалися 2/3 потреб Індії у цьому виді сиро­вини. Стався різкий спад виробництва в енергетиці, що, своєю чергою, негативно позначилося на промисловості. Тривали зро­стання цін та інфляція. Сільському господарству завдала тяжко­го лиха страшна посуха, що тривала чотири роки поспіль. Падав і без того невисокий життєвий рівень населення. Незважаючи на оголошений урядом І. Ганді курс на досягнення економічної са­мостійності, Індія мусила знову вдатися до солідних іноземних позик. В умовах економічної кризи наростав спротив опозиції. За цієї ситуації уряд вдався до екстраординарних заходів: 26 черв­ня 1975 р. оголосив надзвичайний стан у країні.

Тим часом опозиція консолідувала свої сили. Депутати пар­ламенту від правих партій об'єдналися в одну фракцію, що діста­ла назву "Джаната фронт", перетворену потім на "Джаната пар­ті" (Народна партія).

На виборах до парламенту, що відбувались у березні 1977р.; більшість місць (270) отримали представники "Джаната парті", а ІНК здобула лише 153 місця. Відтак було сформовано уряд "Джаната парті" на чолі з Морарджі Десаї. Скінчилася 30-річна епоха перебування при владі ІНК.

Поразка ІНК призвела до його остаточного розколу. На по­чатку 1978 р. І. Ганді оголосила про створення нової партії, на­званої її ім'ям, — Індійський національний конгрес (Індіри), що стояв на позиціях М. К, Ганді та Дж. Неру.

На позачергових виборах до народної палати в січні 1980р., викликаних урядовою кризою, ІНК(І) досяг значного успіху, отримавши 2/3 мандатів. Індіра Ганді після 33-місячної перерви знову стала на чолі уряду, який продовжив курс реформ лівоцентристського напрямку.

Одначе, крім економічних проблем, які поступово вирішува­лись, в Індії ще існують проблеми етнічні та релігійні. Сепарати­стські течії використовують їх у своїх цілях, зокрема вони праг­нуть перетворити окремі регіони країни на самостійні держави. Ця проблема залишається чи не найголовнішою для індійського уряду.

Так, сикхи прагнуть створити незалежну державу Халістан на території Пенджабу (північно-західна частина Індії), Вони закли­кали до розчленування Індії, тероризували населення, вбивали небажаних їм політичних і громадських діячів, провокували зітк­нення між різними релігійними громадами. Сикхи були організа­торами низки диверсій на залізницях, індійських авіалайнерах. Спроби переговорів з їхнім керівництвом результатів не принес­ли, хоча індійський уряд готовий був піти на деякі поступки. 31 жовтня 1984 р сикхсь­кими екстремістами прем'єр-міністр І. Ганді була вбита.

Вбивство здійснили члени охорони прем'єр-міністра, сикхи за віросповіданням. Постріли в Делі призвели до зростання сепара­тистських тенденцій і збройних конфліктів на етнорелігійному ґрунті, крім Пенджабу, і в інших штатах.

Запитання на закріплення.

1. Які основні напрямки внутрішньої політики уряду І.Ганді?

 2. Що стало причиною її загибелі?

 

4. Розвиток Індії наприкінці XX — на початку XXI ст.

На загальних виборах до центрального парламенту у грудні 1984 р. індійський народ рішуче висловився на підтримку націо­нальної єдності й суверенітету республіки. У переконливій перемозі ІНК(І), який здобув рекордну більшість депутатських мандатів (401 з 508), важливу роль відіграла загальнонаціональ­на хвиля симпатій до загиблої І. Гандї та віра в те, що її син Раджив Ганді буде гідним її наступником на посаді прем'єр-міні­стра. (відеоілюстрація)

Уряд Р. Ганді (1984—1989 рр.) вжив рішучих заходів до забез­печення законності й порядку. Він проголосив основними завдан­нями у внутрішній політиці подальше зміцнення єдності країни," боротьбу проти сепаратистських елементів і "старих ворогів" індійського суспільства — бідності, безробіття, неписьменності, хвороб. Проте втілення цих завдань зіткнулося з численними труд­нощами.

Хронічним явищем стало безробіття (у 1985 р. — 25 млн осіб), зростали корупція і зловживання владою в апараті правлячої партії, що, звісна річ, викликало обурення різних верств індійсь­кого суспільства.

Напередодні виборів 1989 р, сім опозиційних партій створили блок під назвою Національний фронт. Цей блок переміг на вибо­рах у листопаді 1989 р. У новому коаліційному уряді провідні позиції посіла релігійно-громадська "Бхаратія джаната парті" (БДП). Новий уряд роздирали протиріччя, він виявився недієспроможним. У травні 1991р. було призначено дострокові вибо­ри до парламенту. Під час виборчої кампанії 21 травня 1991 р. терористи вбили Раджива Ганді, але це вбивство не змогло за­вадити перемозі партії ІНК(І), яка сформувала уряд на чолі з Нарасімхою Рао.

Нарасімха Рао розпочав здійснювати кардинальні зміни в економіці, багато в чому відступився від лівоцентристських тра­дицій ІНК(І). Було проведено лібералізацію економічної систе­ми, розірвано пута різного роду регламентацій, країна стала від­критою для іноземного капіталу, збільшилися капіталовкладення у промисловість і сільське господарство. Економічне зростання в 1991—1995 рр. перевищило 5% на рік, Уряд намагався співвідне­сти свою економічну політику із законами ринку.

Проте уряд ІНК(І) спромігся вирішити далеко не всі пробле­ми. На виборах у травні 1996 р. перемогу здобула опозиційна БДП. Її лідер Атал Біхарі Ваджпаї став новим прем'єр-міністром Індії. Самостійно керувати державою партія не змогла, почали створюватися коаліційні уряди. Ваджпаї на певний час втратив владу, однак у лютому 1998р, знов очолив коаліцію, а в жовтні 1999 р. його партія перемогла на позачергових парламентських виборах. 1998р. ознаменувався ще однією важливою подією — у травні в Індії було здійснено випробування ядерної зброї. Відтак те саме вчинив Пакистан. Світ був шокований звісткою про те, що ці дві держави стали членами "ядерного клубу".

Отже, Індія вступила у XXI ст. ядерною державою, що проде­монструвало можливості її економіки. Але найбільша у світі демократія, як полюбляють називати Індію журналісти, має багато складних проблем як в економічній, так і в політичній сферах.

Завдання на закріплення.

Визначте основні проблеми Індії на сучасному етапі.

Зразок відповіді:

Проблеми Індії на сучасному етапі.

 &   Невирішеність проблеми кордонів з Пакистаном та Китаєм.

 &  Ядерне протистояння з Пакистаном.

 &  Стрімке зростання населення.

 &  Панування патріархальних відносин на селі.

 &  Сепаратистські рухи (Джамму і Кашмір, Західна Бенґалія, Тамілнад, Пенджаб).

 &   Забезпечення стабільності економічного зростання.

 &   Низький рівень доходів на душу населення.

VI. Домашнє завдання.

 Опрацювати текст підручника:Т.В. Ладиченко ст.257-265.

Категория: Кобернік Микола Анатолійович | Просмотров: 377 | Добавил: korsunzosh2 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Октябрь 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архив записей

Корсунь –Шевченківська Загальноосвітня школа І-ІІІступенів №2 © 2017
Конструктор сайтов - uCoz