Среда, 20.09.2017, 06:00
Приветствую Вас Гость | RSS

Корсунь-Шевченківська ЗОШ №2 - громадсько - активна школа

Категории раздела
Наш опрос
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Блог

Главная » 2015 » Октябрь » 27 » Країни Південно-Східної Азії
13:56
Країни Південно-Східної Азії

Мета: охарактеризувати розвиток національно-визвольно­го руху в Індонезії та В'єтнамі, розкрити його ідеологіч­ну основу і провідників; продовжувати роботу над роз­глядом процесу історичного розвитку, конкретизувати їх на матеріалі, що вивчається, продовжити роботу з ком’ютером; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку:    комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта  «Країни Азії у міжвоєнний пері­од», атлас,

Основні поняття і терміни: іноземний капітал, дешева ро­боча сила, «нові тигри», громадянська війна, «червоні кхмери», американська агресія.

Хід уроку.

І.   Організаційний момент.

ІІ.  Перевірка домашнього завдання. 

1. Учитель створює ситуацію, наближену до реальної:

- Вас як гіда солідної туристичної фірми попросили:

  • Зробити короткий екскурс в історію Ізраїля;
  • Скласти історико-краєзнавчий маршрут по країнах Середнього Сходу (Іран, Афганістан);
  • Пояснити терміни «курдська проблема», «сіоністський рух», «Ісламська республіка».

2. Заслуховування й обговорення повідомлень.

3. Вибіркова перевірка таблиць «Етапи розвитку Туреччини у 1945-2004рр.».

       ІІI.  Вивчення нового матеріалу.

                              План.

1. Національно-визвольний рух у країнах регіону в по­воєнний час.

2. Американо-в'єтнамська війна.

3. Червоні кхме­ри та їх модель «комунізму».

4. Нові індустріальні держави.

 

1. Національно-визвольний рух у країнах регіону в по­воєнний час.

Розповідь учителя.(супроводжується роботою з картами)

Після Другої світової війни в Індокитаї та Індонезії продовжувалась національно-визвольна бороть­ба. Франція і Нідерланди не зразу пішли на поступки своїм колоніям і, лише усвідомивши безперспе­ктивність протидії, визнали незалежність В'єтнаму, Лаосу, Камбоджі (французькі колонії), Індонезії (нідерландська колонія).

Набувши юридичної незалежності, країни Південно-Східної Азії не стали фактично незалежними, перетворилися на арену боротьби за сфери впливу між СРСР і США. СРСР за підтримки КНР доклав зусиль до того, щоб у Південно-Східній Азії утвердився соціалізм. США усіма засобами протидіяли цьому, маючи на меті утвердження тут подоби західної демократії.

Але соціалізм  і західна демократія виявилися однаково недосяжними для надто відсталих В'єтнаму, Камбоджі, Лаосу. Дещо більш сприятлива ситуація склалася в Індонезії.

Індонезія

Це — найбільша країна Південно-Східної Азії. Її кордони вздовж екватора простягнулися майже на 5 тис. км. Упродовж 350 років Індонезія була колонією Голландії. Панування гол­ландських колонізаторів негативно відбилося на розвитку краї­ни. Вони перетворили окремі острови на плантації прянощів, не дозволяючи населенню вирощувати інші культури. Це призвело до того, що сільське господарство Індонезії мало однобокий, мо­нокультурний характер.

У 1942 р. Індонезію окупували японські війська. Поступово в країні склався широкий фронт усіх патріотичних сил, і в серпні 1945 р. індонезійський народ домігся незалежності, 17 серпня було проголошено республіку. Президентом її став один із керівників національної партії Сукарно. (портрет демонструється на моніторах) З ініціативи Сукарно в 1945 р. в Індонезії було прийнято конституцію. Голландські колонізатори не могли змиритися з утратою такої багатої колонії та почали воєнні дії проти молодої республіки. Колоніальна війна тривала чотири роки; симпатії світової громадськості були на боці Індонезії. Нідерланди змушені були визнати незалежність Індонезії в 1949 р. і зберігали свою владу лише над Західним Іріаном, який увійшов до складу республіки 1963 р.

В'єтнам

Крах японської окупації створив передумови для утворення незалежних держав на території Індокитаю (у В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі), які до війни були колоніями Франції.

У березні 1945 р., в останні місяці свого панування, японці, витіснивши французьку адміністрацію, сприяли приходові до влади формально незалежного уряду Індокитаю на чолі з тодіш­нім імператором Бао Даєм. Одначе цей уряд виявився недієздат­ним. Дедалі більшого авторитету у країні набувала патріотична організація В'єтмінь — Ліга за незалежність В'єтнаму, в якій великий вплив мали комуністи. Без жодного спротиву війська ліги увійшли до столиці Ганоя. 2 вересня 1945 р. керівник компа­ртії Індокитаю Хо Ші Мін (портрет демонструється на моніторах)  проголосив створення Демократичної Республіки В'єтнам (ДРВ). Уряд Хо Ші Міна, який не мав конкурентів у боротьбі за владу всередині країни, заступив уряд імпе­ратора Бао Дая, що втратив контроль над подіями.

Новий уряд своє першочергове завдання вбачав у ліквідації за­лишків колоніальної влади і створенні нових державних інститутів.

Одначе восени 1945 р. за рішенням Потсдамської конференції в Індокитаї висадилися війська французького експедиційного корпусу, які вже до початку 1946 р. захопили значну частину південних і центральних областей В'єтнаму й поновили коло­ніальний режим у Лаосі та Камбоджі.

До кінця 1946 р. французькі війська, розширюючи свої дії у В'єтнамі, захопили столицю ДРВ Ганой. Президент ДРВ Хо Ші Мін закликав до "загальної війни опору", яка тривала до 1954 р.

Міцніші позиції французькі війська мали на півдні країни, де було сформовано маріонетковий уряд імператора Бао Дая, якого визнали США та Велика Британія. Відповідно СРСР і Китай ви­знавали тільки уряд ДРВ.

Війна в Індокитаї набула міжнародного характеру і на перше місце в ній вийшла боротьба між прихильниками і супротивни­ками комуністичного режиму.

Підсумки війни підвела Женевська конференція, яка працю­вала з 26 квітня по 21 липня 1954 р. У ній взяли участь міністри закордонних справ КНР, США, Великої Британії, Франції та СРСР, які обговорювали питання про відновлення миру в Індокитаї. У конференції також брали участь делегації ДРВ, коро­лівських урядів Камбоджі та Лаосу, уряду Південного В'єтнаму. Франція та інші західні держави зобов’язувалися визнати незалежність країн Індокитаю.

Завдання на закріплення.

? Складіть речення, правильно вживши слова: боротьба за незалежність, Південний В’єтнам, Північний В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Індонезійська  республіка, нові незалежні держави, Південно-Східна Азія.

2. Американо-в'єтнамська війна.

Завдання.

Спираючись на текст електронного підручника §36п.1 та роздатковий матеріал, визначте які фактори вплинули на розгортання американо-в’єтнамської війни і які наслідки вона мала.

Завдання учні виконують за допомогою методу «прес».

 Організація роботи.

  1. Учитель роздає учням матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу «прес».

1)   Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (по­чинайте зі слів «...я вважаю, що ...»).

2)   Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються до­кази (починайте зі слів «... тому, що...»).

3)   Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які ілюструють ваші докази (...наприклад...).

4)   Узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи словами... «отже, таким чином»).

  1. Учитель пояснює механізм етапів методу «прес». Наприклад: «Якою буде сьогодні погода?».

Я вважаю, що сьогодні буде тепла, сонячна погода, тому що звечора я спостерігав за заходом сонця — він був чистим, зранку на траві було багато роси. До того ж синоптики повідомляли, що Україна знаходиться в центрі антициклону. Отже, все свідчить про те, що погода завтра буде сонячна і тепла.

  1. Червоні кхме­ри та їх модель «комунізму».

Розповідь учителя.(супроводжується роботою з картами)

Після проголошення незалежності Камбоджі у 1954р. там було відновлено монархію на чолі з принцом Нородомом Сіануком. (на моніторах демонструється портрет політичного діяча) В 1970 р. в результаті заколоту до влади при­йшов генерал Лон Нол, що проводив проамериканський курс. Проти його режиму в країні був створений Національний єдиний фронт Кампучії, в який входила і компартія.          В компартії найбільш впливовою була група Пол Пота — Ієнг Сарі, що називала себе "червоними кхме­рами".

В 1975 р. режим Лон Нола було повалено і "червоні кхмери" ввійшли в склад нового уряду. Основною метою своєї діяльності вони прого­лосили створення чистого "ідеального комуністичного суспільства". Шлях до нього вони вважали лежить не через створення відповідної матеріальної бази і подолання відсталості країни, а через фізичне зни­щення найбільш освіченої частини населення (інтелігенції, ченців, студентів, вчених), заражених класовим суспільством, а також і його верхівки — буржуазії, чиновників, крупних землевласників, а разом з ними і того всього, що було створено людською цивілізацією (тому що вона була класовою), з тим, щоб почати будівництво "колективістського суспільства" з "чистого аркушу". Така теорія на практиці перетворилася в геноцид народу. В короткий термін із камбоджійських міст було виселене майже все населення для перевиховання працею в "народних комунах", фізично зменшувалася його найбільш освічена частина, загинуло близько З млн. чол. із 7 млн. жителів країни. Зникла торгівля і грошовий обіг, зруйновані заклади культури, науки і освіти, знищені буддійські пагоди. Основним заняттям населення стало примітивне сільське господарство. (відеосюжет)

У січні 1979 р. в'єтнамські війська вступили в Камбоджу і режим "червоних кхмерів" було повалено. Але рештки їх утворили партизанські загони в прикордонних з Таїландом лісах і почали вести партизанську війну.

За допомогою в'єтнамсь­ких військ було створено Народну Республіку Кампучію на чолі з лідером ЄФНПК Хенг Самріном. ООН не визнавала нового уряду і звинуватила В'єтнам в окупації сусідньої країни, Проти нової влади і в'єтнамських військ вели боротьбу, з одного боку, полпотівські партизани, а з іншого — прихильники колишнього голови держави принца Нородома Сіанука. Вузол кампучійської проблеми затягувався дедалі тугіше. Нова політична ситуація у світі, викликана зміною пріоритетів у зовнішній політиці СРСР, привела до вирішення проблеми.

Вивід в'єтнамських військ, що завершився восени 1989 р., різ­ко змінив ситуацію як у країні, так і в усьому регіоні. Почався процес національного примирення. На Паризькій мирній конфе­ренції у жовтні 1991 р. було підписано Угоду про всебічне полі­тичне врегулювання камбоджійського конфлікту, відповідно до якої в Камбоджі було здійснено миротворчу операцію. У травні 1993 р. в країні під егідою ООН було проведено загальні вибори, внаслідок яких було сформовано новий парламент і уряд, створе­но Королівство Камбоджу на чолі з королем Н. Сіануком, при­йнято конституцію.

Одначе досягти справжнього примирення в країні не талани­ло ще багато років. "Червоні кхмери" припинили провокації та опір владі лише після смерті Пол Пота у квітні 1998 р. Проведені в липні 1998 р. загальні вибори визнані світовою громадськістю вільними і справедливими. Вони відкривають шлях до нормалі­зації політичної ситуації в Камбоджі, хоча економічний стан за­лишається досить складним. За класифікацією ООН Камбоджу віднесено до найбідніших та найменш розвинених країн світу.

4. Нові індустріальні держави.

Самостійна робота з електронним підручником.

Опрацюйте текст §36п.3 і дайте відповідь на запитання:

Які країни й чому називають новими індустріальними країнами Сходу.

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів. 

Робота з картою.  Назвіть і покажіть на карті:

  • країни Південно-Східної Азії;
  • країни відомі під назвою «Французький Індокитай»;
  • країни, які називають «Азіатські тигри».

Учитель, використовуючи метод «Мікрофон», надає можливість кожному учню продовжити речення «Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася), що …».

V. Домашнє завдання.

 Опрацювати текст підручника: Т.В. Ладиченко, ст.277-   287.

Просмотров: 264 | Добавил: korsunzosh2 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Октябрь 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архив записей

Корсунь –Шевченківська Загальноосвітня школа І-ІІІступенів №2 © 2017
Конструктор сайтов - uCoz