Среда, 20.09.2017, 06:01
Приветствую Вас Гость | RSS

Корсунь-Шевченківська ЗОШ №2 - громадсько - активна школа

Категории раздела
Наш опрос
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Блог

Главная » 2015 » Октябрь » 27 » «Люблю я свій народ, ціную його звичаї»(година спілкування)
16:15
«Люблю я свій народ, ціную його звичаї»(година спілкування)

Мета: дати уявлення про основні календарні обря­ди, життя українців з дохристиянських   часів, походжен­ня землеробських звичаїв.

Обладнання: дівочі вінки, стрічки, колоски жи­та, пшениці, вишиті рушники, обрядове печиво.

 

                              Хід  години  спілкування

— Діти! Сьогодні ми з вами познайомимося із зви­чаями та обрядами українців-хліборобів, які відбувалися протягом року. Ми дізнаємося, що таке обряд і зокрема календарні обряди, якими вони були в давні часи в Ук­раїні.

    Обряд — це магічні дії, які виконували люди для того, щоб забезпечити собі в недалекому майбу­тньому чи гарний урожай, чи приплід худоби, чи сімейне щастя. Обряди бувають різні:  календарні, родинні.

             Родинні обряди: хрестини, іменини, весілля, заручини.

     Нас зараз цікавлять календарні обряди. Хто з вас догадався, що це за обряди, чому вони так називаються?

 (Бо вони пов'язані з календарем)

—  Правильно. Ці обрядові дії пов'язані з календа­рем, тобто відбувалися упродовж хліборобського року давнього українця-селянина. І мета їх була — заклинан­ня доброго врожаю. А пісні, які співалися під час цих обрядів, називаються календарно-обрядовими.

    А тепер давайте подивимося, що це за обряди. Ви вже дещо знаєте про них, це — веснянки, свято Івана Купала , колядування, щедрівки... То ж давайте пригадаємо. З чого починався рік у хлібо­роба?

(   Коли орали землю, висівали зерно).

—   Отже, з весни.

 Але люди, уявляючи весну як живу істоту, вірили, що вона сама не прийде, її треба закликати. І тому календар­ні звичаї розпочинаються цікавим і прекрасним обрядом закликання весни.

 -  А які обрядові пісні співають тоді, як вони називаються?

 (  Веснянками).

( слухання  веснянок)

А вже весна, а вже красна,

 Із стріх вода капле.

Уже ж нашим пароб'ятам

Мандрівочка пахне.

Помандрував козаченько

У чистеє поле,

 За ним біжить дівчинонька:

  • Вернися, соколе!

Не вернуся забарюся,

Гордуєш ти мною,

Буде ж твоє гордування

Все перед тобою".

           --------------------------------------------------------------------

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Тут вони граються,

Тебе дожидаються.

--------------------------------------------------------------------------------

Іди, іди, дощику,

зварю тобі борщику!

Мені кашка, тобі борщ,

щоб ішов добрий дощ!

Іди, іди, дощику,

зварю тобі борщику,

 поставлю на дубочку.

Дубочок схитнувся,

а дощик линувся!

—  Діти, у нас буде окремий урок про весну, і тому вам сьогодні завдання: розпитати своїх бабусь, як зустрі­чали весну у вашому селі, вивчити веснянки, пошукати в бібліотеці вірші, казки, легенди, прислів'я про весну, зробити малюнки на тему «Весна». Усе це буде потрібно нам наступного разу.

   Весною люди сіяли, а потім чекали літа. Літом свят­кували Зелену неділю, віддаючи шану всім рослинам. Але найпрекраснішим літнім святом було - Івана Купала. Ви, певно, про нього чули?

(Діти  відповідають, читають вірш і легенду)

-  Івана Купала (6,7 липня)

Купала на Йвана!

 Купала на Йвана!

 На Купала нічка мала,

Купала на Йвана!

На калину роса впала,

В нас на вулиці Купала,

Купала на Йвана...

Легенда про папороть

      Один чоловік заснув у лісі під кущем папороті. Коли проснувся десь опівночі (а це було якраз на Івана Купала), то вже не побачив, як зацвіла квітка папороті. Бо вона відразу осипалася. Але пелюстки її потрапили прямо йому в постіл. Він цього не бачив, але дуже здивував­ся, бо чогось почав знати усе, що де в світі робиться! Думав: «Чого це я все знаю?» Коли ж зараз прийшли до нього хлопці, з якими він робив у лісі, прийшли з горілкою, дали йому випити і просять: роззуйся, роз­зуйся! Він не хотів пити і не хотів роззуватися, бо довго скидати посто­ли. Але вони так просили, шарпали його, що він не витримав і роззув постоли. Тоді хлопці зареготали, заплескали в долоні. Зірвався вітер і поніс, і не стало нічого, ні хлопців... І тоді чоловік догадався, що це були чорти і що вони вкрали в нього папороть, яка впала йому в постіл.

    Наприкінці літа хлібороби святкують обжинки. Як ви

думаєте, що це за свято, чому така його назва? (Діти відповідають.)

     Отже, обжинки — це найбільше хліборобське свя­то. Які ж там були пісні, звичаї, заклинання? Спробуйте розшукати матеріали в збірниках народних пісень, у пе­ріодичній пресі.

       (  робота з збірками , зачитування  кількох  пісень)

    - Але рік на цьому не закінчувався. Попереду зима. Що ж робили хлібороби зимою? Вони також думали про урожай, але вже піклувалися про наступний рік. Як це було?

   Зимою вся природа ніби завмирає. Але хіба може вмерти Дажбог, наше сонце? Воно оживає, хоч як темні сили не намагаються сховати, вкрасти його від людей. На честь бога сонця Коляди люди співали спе­ціальні пісні — колядки. Пригадайте колядки, які ви вже знаєте.

 

                                                      - Колядування (7 січня)

Ой ясна-красна на небі зоря,

А ще найкраща в Івана жона.

По двору ходить як місяць сходить.

В правій рученьці ключики носить...

     - З чим порівнюється господиня дому?

------------------------------------------------------------------------------------------------

Бігла теличка,

Із березничка

Та й на дядьків двір:

 — Дай, дядю, пиріг.

Як не даси пирога,

Візьму вола за рога

Та виведу на моріг,

Та викручу правий ріг,

А в ріг буду трубити,

А воликом робити,

А пужкою поганять,

А вам, дядю, хліб пахать!

Вечір добрий.'

Дайте пиріг довгий,

З руками, з ногами,

Щоб бігав за нами!"

 

- А хто назве ще один зимовий обряд, новорічний?

(  Щедрування, засівання).

 —  Щедрування (13 січня у вечері)

Ластовочка прилітала, до оконця припадала:

Ой, устань, устань, пане господар!

Засвіти свічку восковую,

Побуди челядь молодую!

Хай походить по двірочку,

Як тая пчілка по медочку!

Вечор добрий!                                    

                    - Засівання (14 січня з ранку)

—  На щастя, на здоров'я, на новеє літо!

—  Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю!

—  Коноплі під стелю, а льон по коліна,

—  Щоб у вас, хрищених, голова не боліла!

 —  Будьте здорові, з  празником, з Новим роком.

— Отже, як зустрічали українці в давнину Новий рік, чому зимою засівали в хаті, ходили з плугом по снігу — про це ви дізнаєтеся на наступному занятті. Але щоб він був цікавим, ви самі повинні вміти заспівати щедрівку, проказати чарівні слова «Роди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю». То ж давайте уже зараз готуватись до цього. ( Щедрування  хорове та групками)

          Підсумок:  - Що найголовніше ви відкри­ли для себе сьогодні?

—   Що наші далекі предки були хліборобами, і поклоняючись землі, сонцю, силам природи, створили прекрасні календарні звичаї та обряди, метою яких було заклинання врожаю.

 

Категория: Кобернік Микола Анатолійович | Просмотров: 949 | Добавил: korsunzosh2 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Октябрь 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архив записей

Корсунь –Шевченківська Загальноосвітня школа І-ІІІступенів №2 © 2017
Конструктор сайтов - uCoz