Среда, 20.09.2017, 05:58
Приветствую Вас Гость | RSS

Корсунь-Шевченківська ЗОШ №2 - громадсько - активна школа

Наш опрос
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » 2014 » Июль » 11 » Креативність чк особиста характеристика
16:41
Креативність чк особиста характеристика

У перекладі з латинської мови «creatio» означає «створення». Новітнє слово «креативний» з іноземним коренем і його похідні креативність, креативщик дратують багатьох: «Навіщо вони потрібні, коли є наші прекрасні знайомі слова творчий, творчість, творець?». На перший погляд перед нами абсолютні синоніми, тобто слова, нічим один від одного не відрізняться. Але чи це так?

Вагомий внесок у дослідження проблеми креативності зробили вітчизняні та іноземні науковці, зокрема: Г. Айзенк, Ф. Баррон, Дж. Гілфорд, Л. Дафт, В. Дружинін, П. Друкер, О. Кузьмін, А. Маслоу, ,М. Матюшкін, І. Мілославський, О. Пономарьов, К. Роджерс, Р. Стернберг, П. Торренс, Е. Фром та інші. Багато науковців розуміють креативність як особливість інтелекту, інші – як специфічну потребу людини у пошуково – перетворювальній діяльності, деякі ототожнюють її із творчістю.

Ще й досі не існує чіткої дефініції поняття «креативність», тому науковці дають такі йому тлумачення:

  • творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю продукування принципово нових ідей і входять до структури обдарованості як незалежного фактора;
  • творчість, що не тільки висуває ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного результату (І. Мілославський);
  • внутрішній процес, який спонтанно продовжується в дії (Ф. Баррон);
  • здатність дивуватися, шукати рішення у нестандартній ситуації, спрямованість на нове і уміння глибоко усвідомлювати власний досвід (Е. Фром);
  • етап натхненої творчості, процес деталізації творчого продукту та надання йому конкретної предметної форми (А. Маслоу).


 

Науковці виокремлюють два основні критерії оцінки креативності: за результатами, їх кількістю і значущістю; за здатністю людини відмовлятися від стереотипних способів мислення.

Ендард де Боно наголошує, що креативність – це природний талант, а радше навик, якому можна навчитись. Науковець зазначає, що для досягнення креативності необхідно зазіхнути на усталені твердження та правила.

Кожний працівник має творчі задатки, проте не у всіх вони належно розвинені. А. Маслоу виявив, що усі без винятку люди, які самоактуалізуються, мають здібності до творчості. Однак творчий потенціал його досліджуваних виявляв себе інакше, ніж видатних талантів у поезій, мистецтві, музиці.

Творча людина, як правило, завжди виявляє інтерес до праці, характеризується відкритістю, незалежністю, наполегливістю, готовністю до створення принципово нових ідей, позбавлених традиційного мислення. Вона відкриває шляхи незнане, уміле функціонування організації. Цій особистості притаманна висока толерантність до невизначених і невиконаних завдань, конструктивна активність у процесі їх виконання.

Тереза М. Амабайл стверджує, що креативність будь – якої особи складається із взаємодії трьох компонентів: компетентності (знання і уміння, які має працівник у сфері своєї діяльності), уміння творчо мислити (визначає еластичність і винахідливість у пошуках вирішення проблем) і мотивування (внутрішня зацікавленість щодо неординарного розв’язання задач). Компетентність і творче мислення – стратегічна сировина особистості, а від мотивування залежить використання цієї сировини. Як визначає науковець, особистість може відрізнятися всебічними знаннями і уміннями, знаходити нові підходи щодо вирішення ситуації. Проте, якщо в неї відсутня мотивація до виконання конкретної роботи, вона нічого не робитиме.

Отже, креативність – це розумова й практична діяльність, результатом якої є генерація нових, оригінальних ідей, цінностей, виявлення нових фактів у відповідь на потреби організації, чи наявні у неї можливості, а також формування і розвиток творчого потенціалу працівника, що приводить до ефективної діяльності.

Основними чинниками креативності є такі: спадкові, когнітивні, особистісні, мотиваційні, середовищні, зовнішні та внутрішні, об’єктивні й суб’єктивні.

Креативність тісно пов’язана з цікавістю і дослідницькою поведінкою, так і  з пошуком нових відчуттів – бажання робити щось нове і урізноманітнити свою діяльність.

Одні автори стверджують, що креативність – риса особистості, частина людей володіє нею, а частина – ні. Треті пропонують визначення, пов’язане зі здатністю генерувати ідеї.  Але воно виключає з ряду креативний тих людей, які хоч самі не досягли успіху в цьому процесі, здатні розпізнати творчу думку або продукт. Деякі автори вважають, що у визначення необхідно включити здатність розпізнавати креатині ідеї.

БІОЛОГІЧНІ КОМПОНЕНТИ КРЕАТИВНОСТІ

Дослідники вважають, що креативність пов’язана з активністю пре фронтальної кори правої півкулі, яка відповідальна за нашу здатність до цілісного бачення та до маніпулювання образами. Остання дозволяє нам оцінювати порядок подій, будову предметів, а також комбінувати їх новими способами. Вже в ранньому віці діти люблять прикріплювати голову однієї тварини до тулуба іншого або лапи одного до іншого. Діти часто малюють не для того, щоб відобразити реальність, а намагаючись з’ясувати, що вийде, якщо по – новому скомпонувати невідомі предмети.

 Творчість часто розглядають як ігрову діяльність, при якій ми дозволяємо собі створити новий порядок або нове поєднання різних речей. Вчені, що досліджують цю проблему, відзначають, що творчі люди часто ведуть себе, як діти. Вони, мабуть, мають свого роду розкутість. Багато авторів підкреслюють, що залучення в подібну гру перешкоджає природне прагнення комбінувати предмети звичним чином.

Один з основних чинників креативності – мотивація. Тому до творчості здатний кожен, хто готовий використовувати ресурси, необхідні для цього. Творчість розглядають як один з видів захопленості. Це досвід, що дає відчуття радості і щастя. Однією з перешкод на шляху до творчості є відчуття тривоги і загрози. Важко бути творчим, коли твоє життя наражається на небезпеку.

КОГНІТИВНИЙ КОМПОНЕНТ КРЕАТИВНОСТІ.

На креативність сприятливо діють такі фактори, як радість, пристрасність, приплив естетичних емоцій, прагнення до домінування, ризику, тяжіння до незалежності, порушення порядку, зняття почуття страху, фрустрації. Креативність – одна з провідних життєвих потреб особистості в перетворенні дійсності.

Е. Фромм трактує креативність як здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду.

Представники когнітивної психології: Е. Торенне під креативність розуміє здатність до загостреного сприйняття недоліків, прогалин в знаннях, чуйність до дисгармонії.

Виходячи із досліджень галузі психології творчості, у творчій активності людини виділяють два аспекти: операціональний (креативність, творчі здібності і т.д.) і ціннісний (життєва позиція, соціальна відповідальність і т.д.), при чому другий аспект має вирішальне значення для творчої поведінки. Стверджується висока роль світогляду людини у становленні його творця: «Якщо інтелектуальна обдарованість не впливає безпосередньо на творчі успіхи людини, якщо в ході розвитку креативності формування певної мотивації та особистісних рис передує творчим проявам, то можна зробити висновок про особливий тип особистості – «Людина творча».

Таким чином , креативність – це велика характеристика особистості, яка на даному етапі розвитку психології визначається не тільки здатністю до творчості, але і комплексом інших психічних властивостей особистості: емоційною рухливістю, мотивацією, емпатією, певним інтелектуальним рівнем, комунікативними якостями, певним сприйняттям. У даному випадку здатність до творчості розуміється широко, з позиції особистісного підходу, який дозволяє трактувати цю здатність як явище, розвивається й відповідно до неї розвивається креативність.

ВІКОВІ АСПЕКТИ КРЕАТИВНОСТІ

У більшості областей творчі видатні досягнення належать, як правило, молодим людям, а пік менш значущих припадає на середній вік. Це можна пояснити по – різному: з віком креативність слабшає, з віком змінюється мотивація, молоді люди більш схильні до пошуку віддалених асоціацій. Що можна сказати про здатність знаходити віддалені асоціації? Знову – таки це пов’язано з мотивацією. Хоча молоді люди висувають ряд креативний рішень, люди середнього віку роблять більш реалістичні висновки. Ймовірно, з досвідом до людини приходить розуміння того, які асоціації принесуть реальні результати. Або ж досвідом вони схильні покладатися на перевірені методи, які пригнічують реінтеграцію, тому що стабільне, випробуване і автоматичне.

Мало хто з психологів вважає, що з віком здатність до творчості слабшає. Часто люди середнього віку мають чудову базу знань, і тому в них є потенціал великих досягнень. Крім того, той факт, що їм належить менш значущі результати, свідчить про здатність працювати зі складним матеріалом. Нарешті, існують докази того, що багато людей залишаються повними творчих сил до кінця своїх днів.

КРЕАТИВНА ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА ДЕТЕРМІНАНТНА РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

На сучасному етапі розвитку відбулося певне відставання освіти від креативної науки. Якщо наука кардинально змінюється, то шкільна система не завжди змінює усталені парадигми освіти, що виражається у процесі освіти, зумовлюючи криз у особистості.

Зважаючи на це, на етапі шкільної освіти ми втрачаємо багато обдарованих учнів із щонайменших трьох причин. По – перше, тому що вони далеко не завжди отримують визнання у вчителів та однолітків. По – друге, навчання в школі формалізоване і незважаючи на спроби що – небудь змінити, таким і залишається. По – третє, вся система освіти орієнтована на розвиток лівої півкулі головного мозку. Освіта пропонує засвоєння норм, формул, визначення, систематизацію інформації, яка постійно збільшується. Підчас такого навчання «розпадається» цілісна картина світу.

Креативна педагогічна освіта визначає таку організацію навчання, виховання і розвитку творчої активності, яка прагне отримання творчого продукту інтелектуальної діяльності та самостійного створення нового. Учень у ній – один із головних суб’єктів або головних дійових осіб співробітництва і педагогічної фасилітації (сприяння). Сучасна стратегія освіти передбачає особистісно орієнтоване навчання. Сутність його є партнерство всіх учасників навчально – виховного процесу, утвердження ідей гуманізму, стимулювання до творчості й самореалізації дітей і педагогів.

Отже, головні ознаки креативної освіти:

  • перехід від дисциплінарно – орієнтованої системи навчання до проектно – творчої;
  • організація навчально – виховного процесу, що здійснюється з позицій особистісного підходу, у межах якого розвиток виявляється як оволодіння дитиною морально усвідомленою внутрішньою свободою, як формування у неї творчих здібностей і розкриття успіхів потенцій індивідуальності;
  • зміна стратегій, спрямованих на особистісно – відтворюване засвоєння фундаментальних знань за допомогою викладача, паралельне застосування та адаптація їх у практиці та створення максимальних умов для використання знань у передбачуваних обставинах на основі розвинутих творчих здібностей;
  • зміна суб’єкт – об’єктних взаємин у навчанні на суб’єкт - суб’єктні;
  • зростання значення наукових знань і можливості їх практичної реалізації;
  • змінна ціннісних орієнтацій, установка на рефлексивно – творче засвоєння нових знань, продуктивне їх впровадження і творче використання.


 

Творча особистість – це головна мета креативної системи навчання, яка визначає модель становлення творчої особистості як піраміду, в основі якої – гуманна людина зі всією сукупністю творчих задатків, здібностей, мотивів.

Креативна освіта передбачає творчість учнів у навчанні завдяки особистому їх залученню до активного дослідження. Саме його результати можуть бути відкриттям для учня тих знань, які для нього є особисто новими. У креативному дидактичному процесі беруть до уваги пріоритетність творчого розвитку учнів та використання змісту освіти як матеріалу для дослідження. Учень своїми зусиллями, долаючи різні труднощі, досліджує природу, суспільство, людину і здобуває нові знання (Дж. Дьої, Г. Ващенко).

У креативний дидактичній системі учень як суб’єкт творчості – це дослідник, а навчальний матеріал – об’єкт дослідження та головний засіб формування творчої особистості.

Учитель неодмінно повинен урізноманітнювати дослідницьку діяльність учнів, покладаючи на них особисту відповідальність за результати навчально – дослідницької діяльності. На думку В. Сухомлинського, «самостійність, творчий характер розуму формується завдяки тому, що в розумовій праці учнів на уроці – і в процесі первинного сприймання, і, особливо, в процесі розвитку, поглиблення знань – є елементи дослідження».

Виступаючи в ролі фасилітатора (помічника), вчитель спонукає учнів до максимальної пізнавальної активності, створюючи творчий психологічний клімат засобами співтворчості з учнями. Принципи креативної педагогічної системи, на нашу думку, повинні відповідати принципам педагогіки творчості й  відображати засоби використання загальних законів відповідно до сучасного стану системи освіти і соціально – економічного розвитку суспільства.

Отже, розглянута педагогічна система є альтернативною традиційній, тому що створює умови для формування в учнів творчої самосвідомості й стилю активної дослідницької діяльності. У цій системі учень є оволодіває дослідницькими прийомами, навиками самостійної творчої діяльності. Завдання педагога у цій системі освіти – визначення творчих особистостей і створення належних умов для їх розвитку. У сучасному навчально – виховному процесі вчителі, викладачі вищої школи повинні тотально використовувати технології, орієнтовані на формування творчої особистості, а знання – орієнтовані технології повинні стати лише допоміжними.


 

 

 


 

  


 


 

Просмотров: 746 | Добавил: korsunzosh2 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Июль 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Корсунь –Шевченківська Загальноосвітня школа І-ІІІступенів №2 © 2017
Конструктор сайтов - uCoz